ПОВЕРТАЙТЕСЬ, ГЕРОЇ, ДОДОМУ УСІ !
Під таким гаслом 7 листопада 2014 року пройшла зустріч учнів та педагогічного колективу Майданської ЗОШ І-ІІ ступенів з учасником АТО, колишнім випускником Слободенюком Андрієм Миколайовичом.
Діти готувалися до цього заходу, чекали на прихід гостя з нетерпінням і цікавістю. Учні школи Башмат Яна, Солонько Олег, Ткач Марина, Гіль Анжеліка підготували малюнки, які передали учасникам АТО. На зустрічі звучали слова про Україну, про нелегкі часи, які настали на нашій землі.
Юні поети читали поезії, присвячені подіям на Сході України. Учень 5 класу Радчук Максим - «Повертайтесь, герої, живими усі», а учениця 7 класу Гіль Анжеліка - «Лист воїну», які написала студентка ІІІ курсу Дубенського педагогічного коледжу Гіль Наталка.
Переможець Регіонального фестивалю «Поліська січ» Радчук Максим подарував герою пісню «Три тополі, три сурми», а дипломант цього ж конкурсу Швидка Юлія - «Розкажу про Україну».
Всі присутні уважно слухали цікаву ї змістовну розповідь військового Андрія Миколайовича, аби не пропустити ні слова. А у відповідь на «Слава Україні!» пролунало таке сильне «Героям слава!»
Гордістю переповняється серце за тих людей, котрі свободу свого народу цінують вище за власне життя.
Закінчив свою розповідь наш воїн АТО словами: «Перемога буде за нами!».
АКЦІЯ "ЗІГРІЙ СОЛДАТА"
Важко збагнути, я ніколи не думала і навіть гадки не мала, що буду свідком часів, коли буде литись кров наших побратимів, наших друзів, сусідів.
Воїнам-захисникам сьогодні важко, а ще важче, коли починає допікати холод, адже вони ще не готові до зими та лютих морозів. Тому ми вирішили подарувати нашим солдатам краплинку «тепла».
Учні нашого ліцею провели ярмарок «Смакуємо по - семидубськи». З великою любов’ю і задоволенням готували ми кондитерські вироби і продавали їх. Кожен зробив свій внесок, байдужих не було. Батьки та вчителі теж підтримали нас. За вилучені кошти ми придбали шкарпетки, які були доставлені в Координаційний центр підтримки вояків АТО з Дубенщини для передачі солдатам, які зараз на лінії вогню.
Васьковець Яна, голова учнівського самоврядування
Семидубського аграрного ліцею і ЗОШ І-ІІ ступенів
У
Вербському дошкільному навчальному закладі проведено благодійний ярмарок у підтримку воїнів - учасників АТО. До цього долучились працівники закладу, батьки та вихованці ДНЗ. На ярмарку були
виставлені на продаж продукти власного виробництва: випічки – тортики, коржі, домашні булочки, кекси, а також смачно оформлені та приготовлені бутерброди, домашня консервація. За годину
часу розкуплено продукцію, яку представили групи "Калинка", "Бджілка", "Ромашка", "Берізка" та "Сонечко". Виручені кошти в сумі 1174 грн. вирішили спільно з батьками передати на лікування
(закупівлю протеза) воїну-земляку АТО із села Птича Федорину Роману Анатолійовичу.
У ДОБРИХ СПРАВ - ЗАХИСНА СИЛА
Скільки часу тривають події на сході нашої країни, стільки часу небайдужі люди намагаються простягнути руку допомоги тим,хто її потребує. Мирогощанські школярі – активні учасники усіх акцій, які проходять на підтримку воїнів АТО. Малюнки, листи, зібрані продукти, теплі речі – це далеко не все, до чого вони долучалися. Але живе спілкування з героями, з тими, хто бачив події на власні очі, не зрівняти ні з чим, тому такою зворушливою і водночас тривожною 13 жовтня 2014 року у Мирогощанській ЗОШ І – ІІІ ступенів виявилася тематична лінійка, присвячена Дню УПА. На захід прийшов мирогощанець, учасник АТО, воїн Ткачук Іван, якого напередодні разом із іншими побратимами учні відвідали у Рівненському військовому госпіталі. Коли Івана запросили до слова – завмерла вся школа. Широко відкритими очима дивилися на нього діти, затамувавши подих, слухали героя. І кожен із них був вражений : хто - мужнім і вольовим обличчям, хто- спокійним поглядом, хто- правдивими словами, які краяли серця всіх, без винятку, присутніх. Щирі дитячі сльози, скупі сльози дорослих, терпкий запах осінніх квітів створили до болю щемливу атмосферу. По-особливому все це сприймали хлопчаки, бо ж перед ними стояв живий приклад мужності, приклад служіння Батьківщині. Та як тішилися школярі, коли Іван сказав, що найдорожчою і найціннішою допомогою для воїнів є дитячі листи і малюнки. «Це наш оберіг, у них захисна сила більша, ніж у будь-якому бронежилеті. Це те, що не дає нам спіткнутися чи впасти у найважчі хвилини»,- говорив він.
ЧАС НАРОДЖУЄ НОВИХ ГЕРОЇВ
Плаче Україна гіркими сльозами,
А по землі ллється кров людська свята.
За свободу й волю діти помирають.
За ту Україну, що у нас одна.
Такими урочистими і водночас гіркими словами розпочали 29 вересня 2014 року загальношкільний урок – молитву за долю України учні 9 класу Мирогощанської ЗОШ І – ІІІ ступенів. І хоч вони все ще лише школярі, але добре розуміють і оцінюють ситуацію, що склалася в державі.
Небувалий прояв патріотизму охопив сьогодні всю країну. Тому діти активно бреруться за будь – яку роботу, аби тільки долучитися до благої справи: допомогти тим, хто сьогодні опинився в зоні бойових дій. Ще в серпні поспішали малювати листівки, щоб передати разом із матеріальною допомогою землякам, що приїхали у відпустку із зони АТО. Щирі слова, виведені дитячою рукою, щемили серце не тільки бійців, а й усіх, хто їх читав. «Ви – герої, бо «тримаєте» небо над нами», - написала маленька учениця на своєму малюнку.
А з яким ентузіазмом, швидко і оперативно зібрали школярі продовольчі товари: овочі, консервацію, крупи. Батьки учнів і просто односельці, хто як міг підтримали акцію, організовану мирогощанськими школярами. У руках чи власним транспортом дорослі і діти поспішали принести те, чим хотіли поділитися. А ще купували бійцям теплі речі, взуття. Школа у Мирогощі стала місцем, де кожен міг відчути себе тим, хто допомагає іншим у скрутну хвилину.
Учні писали пораненим солдатам зворушливі листи. Окремі із них читали під час виховного заходу. І стало зрозумілим: діти вмить подорослішали, тепер вони не з книжок знають справжню ціну слова МИР. Як велично називали вони імена своїх односельців, що захищають сьогодні рідну землю, приклонялися перед мужністю простих героїв-українців. Адже ці герої не десь із-за океану, а тут , поряд з нами, живуть, працюють: Гудзікевич Р., Ізовський О., Ізовський С., Войтюк М, .Назаревич В., Гандзюк П., Гандзюк В., Чух П., Поліщук С., Клепач А., Ковтонюк Р., Любарський О., Капітула О.
Слова молитви за долю України, за її синів та дочок заставляли здригатися присутніх. «Щонеділі уся церква стає на коліна, і ми молимось за вас, наші захисники», - написав шестикласник у своєму листі.
Молилися і за тих, хто відійшов у вічність, хто віддав своє життя, захищаючи рідну землю. Їхні життя, покладені на алтар жертовності, стали прикладом героїзму. Наш час народжує нових героїв. На прикладі їх героїзму виростатиме не одне покоління.
Як підсумок, як настанова усім присутнім прозвучали в кінці заходу слова директора школи Токаря В.С.: «Тільки такі добрі справи, така єдність, дій, такі щирі слова молитви можуть зупинити темні сили». Хочеться вірити, що так воно й буде, допоки є такі небайдужі люди, така патріотично налаштована молодь.
Уже традиційно в Квітневській ЗОШ І-ІІІ ступенів кожну останню вересневу п’ятницю проводиться свято квітів. Цьогоріч воно проходило під гаслом «Україна – єдина країна».
Школярі створювали квіткові композиції, в основу яких були покладені українські символи та рідні серцю обереги. Патріотична тематика була присутня у кожній роботі, дбайливо зробленій дитячими руками. Кожен класний колектив створив невеличкий творчий проект, який не залишив байдужим жодного із присутніх, а найменші його учасники – п’ятикласники підготували невеличкий екскурс у світ квітів-оберегів.
Не забули учні і про загиблих воїнів: захист композицій розпочався із хвилини мовчання на знак світлої пам’яті про них.
І хоч сьогоднішнє свято квітів відрізнялося від попередніх і було дещо сумним, та воно об’єднало дитячі серця у прагненні миру, єдності та світлого майбутнього для нашої держави.
ЛИСТ- ЗВЕРНЕННЯ
Дорогі краяни!
Звертаються до Вас вихованці та працівники дошкільного навчального закладу, що в мальовничому селищі Смига на Дубенщині Рівненської області.
В цей важливий час ми не можемо стояти осторонь тих історичних подій, які відбуваються в нашому суспільстві.
В такій складній, нестабільній ситуації, яка змінюється щогодини, нехай у ваших домівках, спільнотах, товариствах не бракуватиме жестів духовної солідарності. Вкотре виявімо нашу єдність! Єднаємось зі всіма, у кого думка про істинне благо України і життя в безпеці та мирі. Бажаємо у прийнятті важливих рішень, мудрості і твердості.
Ми хочемо, щоб на світі був мир, голубе небо, квітучі сади, щоб кожен день до всіх дітей всміхалося сонце.
З повагою
вихованці та працівники
Смизького дошкільного навчального закладу
ЗЕМЛЯ МОЯ РІДНА - ЦЕ МОЯ УКРАЇНА!
Березький НВК
Україна... Скільки у цьомусловісховано прекрасного, чарівногоінеповторного. Передусім – ценезрівнянна краса безкраїхланів, гостинністьлісів, свобода гір, нескорена сила Дніпра та спокій моря.
Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Історія нашого народу писалася відвагою і мудрістю наших предків, козацькою славою, гордою непокірністю і самопожертвою, безкорисливою любов’ю до своєї рідної, политої сльозами і потом, святої батьківської землі.
Підтвердженням цього є те, що не перевелися на Україні славні і відважні патріоти, що віддали своє життя за кращу долю України. Небесна сотня завжди буде нагадувати нащадкам про свої подвиги.
Щоб бути щасливим, народ мусить мати власну державу. Для дерева треба коріння, щоб брати соки й рости, а людям треба знати своє минуле, свою історію. Наше минуле – це наша скарбниця. З нього ми вчимося, пізнаємо себе й будуємо сучасне та майбутнє.
Історичне минуле й майбуття поєдналося у творчості геніального Кобзаря саме на рівні духовності. Шевченко став для українського народу поводирем і пророком, написавши послання до всіх. У якому просить, - «Обніметеся ж, брати мої, молю вас, благаю».
Пройшли роки, а слово Шевченка живе, кличе нас на нові подвиги, кличе до єдності, віри і любові. Щоб Україна стала єдиною, щоб брати і сестри на Заході і Сході не були ворогами, а могли вільно спілкуватися і підтримувати дружні відносини.
У кожного народу є святині. Український народ щасливий, що має свої святині, серед них дві найголовніші книги буття нашої нації. Одна навчає нас любові до людей, самопожертви, віри у Творця, а друга навчає до самозабуття любити Україну. Ці книги – Біблія і «Кобзар».
Любов до Бога – неодмінна умова життя більшості українців. А віру в Господа підтримувала «Книга книг» - Біблія. У ній і дуже освічені, і прості люди знаходили відповідь на всі життєві питання. Згадаймо, що є Біблія для української літератури.
Нам милосердя, Господи, подай,
До всіх страждущих і незахищених,
Ми ще від страху і злі, і сліпі,
В душах у нас ще багато що знищено.
Благослови рід людський на Добро!
Душі відкрий нам до злагоди й миру!
Щоб на Вкраїні незгод не було,
Нас сохрани! І спаси! І помилуй!
Тарас Шевченко переконаний, що майбутнє України постане з віри в Бога, з милосердя, любові до ближнього. Він доходить висновку, щоб побороти зло, побудувати досконале суспільство, можна не лише вогнем і зброєю, а й за допомогою віри. І я вважаю, що слова Шевченка на даний час є дуже актуальними.
Милосердя, доброта... Ще з давньогрецьких часів благодійність була великою чеснотою. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді — є в характері і нашого народу.
З давніх-давен дзвони, крім богослужіння, повсюдно використовувались як набат для сповіщення про якесь лихо, біду: на сполох під час пожежі, ворожого нашестя.
Сьогодні дзвони б'ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти, бо тільки доброта робить нас справжніми людьми. Хай наше серце завжди відгукується на них і відкривається для добра.
Батьківщина... Хто її має, той і сильний, і багатий, і непереможний. Того доля не пожене по усіх усюдах. Той з гордістю і гідністю нестиме її прапор. Батьківщина – це те, що переходить у спадок від батька до сина й свято бережеться з покоління в покоління.
Земля моя рідна — це моя рідна Україна! Разом із тобою, Україно, ми вступили в нове століття. Бути свідками, учасниками подій, які відбувалися протягом минулого століття, і розповідати нащадкам — це велика відповідальність. Час розкидати каміння минув. Настав час збирати його. Тож не пошкодуймо для цього ні сил, ні душевних щедрот.
Пам'ятаймо, що відродження народної духовності є однією з найважливіших умов становлення України як нації. Вічний символ українства — золотий колос пшениці, що тягнеться до чистого блакитного неба, сьогодні повинен бути символом миру, доброти, милосердя, людяності. У цьому буде вся сила, святість, цінність нашої духовності.
Щепанський Тарас, учень 9 класу
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Панталійська ЗОШ І ступеня
МИ ЗА ЄДИНУ УКРАЇНУ
Майданська ЗОШ І-ІІ ступенів
ЄДИНА КРАЇНА
Студянський ДНЗ
Проект "Ми - українці!"
Шепетинська ЗОШ І-ІІ ступенів
«Ми – українці!». Саме таку назву обрали для свого проекту вихованці Шепетинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, в рамках якого протягом березня – квітня відбулися цікаві та змістовні заходи: розмова
в колі «Сучасна жінка. Яка вона?», година громадянськості «Захисники Вітчизни. Хто вони?», диспут «Що означає бути українцем?», година мужності «Сини землі української», філософська бесіда
«Держава і особистість».
РОЗМОВА В КОЛІ "СУЧАСНА ЖІНКА. ЯКА ВОНА?"
В рамках проекту по-особливому відзначався День 8 Березня. Під час першого уроку у двері кожного класу постукав святково вдягнений учень, у його руках була корзина квітів-цукерок, символічних підсніжників, виготовлених активістами проекту. Всіх представниць жіночої статі він привітав від імені хлопців школи: учителів, дівчаток, бібліотекаря, працівників дитячого садочка, поварів та техпрацівниць. А згодом було проведено захід для учнів 5-9 класів - розмову в колі «Сучасна жінка. Яка вона?». Розмова йшла про жінку минулого і сьогодення, зачитувались відомості з «народної педагогіки», діти міркували над важливими питаннями, в яких проглядалася місія жінки. Особливе зацікавлення і обговорення викликали перегляди відеосюжетів «Жінки Євромайдану», «Матері – героїні», «Дякую, мамо!». Всі відгукнулись на заклик до дії - зробити цей день для рідних жінок незабутнім.
ДИСПУТ "ЩО ОЗНАЧАЄ БУТИ УКРАЇНЦЕМ?"
Краса української природи у відеосюжетах, національні та народні символи України, гра «Український віночок», відомості з народної сімейної педагогіки, а також етнічні дослідження українських традицій – все це запитання і відповіді, міркування і відстоювання своєї думки, складові диспуту «Що означає бути українцем?». В очах дітей гордість і захоплення від того, що вони українці в повному розумінні цього слова.
ГОДИНА МУЖНОСТІ "СИНИ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ"
Ідея незалежної держави, вільна життєва позиція і місія сучасних юнаків-патріотів – головні теми спілкування. За допомогою відеосюжетів «Сини України», «Не спи, моя рідна земле!», «Байдужість» вдалося налаштувати дітей на глибинне сприйняття теми. А повідомлення про 8-річного хлопчика, який склав план визволення Криму, балада «Три сини» пробудили в дітей невимовну чуйність і віру у велике призначення хлопчика, юнака, чоловіка.
ФІЛОСОФСЬКА БЕСІДА "ДЕРЖАВА І ОСОБИСТІСТЬ"
Філософські запитання із рубрики «Духовний діалог» показали глибинні переконання учнів, їх світогляд, відкрили духовний зір, пробудили почуття людської гідності. А відеофільми, практичні вправи та «Правила життя нового українця» вказали шлях до самоствердження, самореалізації в ім’я свого народу, своєї держави.
ГОДИНА ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
"ЗАХИСНИКИ ВІТЧИЗНИ. ХТО ВОНИ?"
Історична місія захисника стала основою години громадянськості «Захисники Вітчизни. Хто вони?». Велику роль зіграли відеосюжети «Захисник», «Врятовано дитину», «Звернення з Євромайдану», саме вони допомогли інсценізувати експромтом ситуацію «Добра справа», яка стала практичним продовженням озвученого і побаченого. А спільна робота над символічними незакінченими фразами стала підсумком години і поштовхом до корисних справ.
Наталія Романюк, педагог-організатор
Ми за Єдину Україну!
Староносовицька ЗОШ І-ІІ ступенів
Єдина Україна!
Мирогощанська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Всі ми різні! ... але Україна у нас одна!
Привільненська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Ми за Єдину Україну! Мы за Единую Страну!
Молодавська ЗОШ І-ІІ ступенів
Велична і свята, моя ти, Україно!
Лише тобі карать нас і судить.
Нам берегти тебе,Соборну і єдину,
І нам твою історію творить!...
Ми, колектив та дошкільнята Вербського ДНЗ, щасливі та раді, що живемо у єдиній дружній українській сім'ї, бо поняття України полягає не тільки в незалежності, територіальній цілісності та неподільності її території, а й в єдності духу та прагнень українського народу, його дітей - підростаючого покоління. А тому, педагоги ДНЗ проводять з дітьми різні заходи: бесіди, змістовні заняття, дозвілля.
НЕБЕСНА СОТНЯ…
Забути? – НІКОЛИ!!! Пам’ятати? – ЗАВЖДИ!!!
Тиша… Зажурені обличчя і замислені погляди… Невже наші діти готові до таких почуттів? Так, готові… Нажаль… На превеликий жаль…
Члени учнівського самоврядування Іваннівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Герасимюк А., Юрків О., Лотоцька Т., Чайка А., Назарук Є. та Біяк В. підготували та провели урок-пам’ять сороковин подій 18-20 лютого 2014 року.
Він залишив тривогу та неспокій впереміш з гордістю та рішучістю дій у боротьбі за своє майбутнє, за майбутнє своєї Батьківщини. Ми не маємо ніякого права забувати ЇХ, НЕБЕСНУ СОТНЮ, що поклала життя за наше майбутнє. А щоб згадка не тліла, не гасла у роках, учні вирішили посадити біля школи плакучу вербу як символ скорботи та символ продовження життя…
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!!!
УКРАЇНА - НАШ СПІЛЬНИЙ ДІМ
Вербська ЗОШ І-ІІІ ступенів
СИЛА ЄДНОСТІ
Смизька
ЗОШ І-ІІІ ступенів
Ще кілька місяців тому жоден з нас не допускав і гадки що ми опинимося перед загрозою… війни! Здавалося, безхмарне небо постійно тішитиме нас своєю блакиттю, проте, небезпека надійшла зі сторони «братнього народу». Події останніх тижнів показали що у єдності наша сила, яка проявляється навіть у найменшому, що можемо ми зробити для підтримки нашої країни. Слава Богу, сьогодні є багато небайдужих громадян, які надають матеріальну допомогу і постраждалим на Майдані під час Революції Гідності (на їхні рахунки перераховуються значні кошти), і на підтримку Збройних Сил України.
Ми, колектив Смизької загальноосвітньої школи, теж не лишилися осторонь цієї проблеми, і внесли свою, нехай і маленьку часточку у підтримку української армії перерахувавши наш одноденний заробіток. Звичайно, не хизуємося цим, бо таких як ми багато, але можливо ця замітка надихне й інших жителів нашого району, тих хто ще цього не зробив, приєднатися до усіх небайдужих і внести посильну допомогу нашим військам.
Пам’ятаймо, Україна у нас одна, і захищати її слід не лише політикам та військовослужбовцям, але усьому народу, надаючи таку необхідну у скрутний час допомогу. Тільки у єдності, спільно ми здолаємо всі труднощі.
Голова профкому
Смизької загальноосвітньої школи
Петрук Олександр Афанасійович
ПІДТРИМАЄМО ГЕРОЇВ МАЙДАНУ!
Вербська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Учні та вчителі Вербської ЗОШ І-ІІІ ступенів організували збір коштів на підтримку Героїв майдану. Гроші в сумі 2.400 грн. перераховані сім’ям загиблих Валерія Опанасюка та Георгія Арутуняна, що були вбиті снайперами. Кожним класним керівником проведено виховну годину «Україна - наш спільний дім». Вразила активність учнів 2-х класів, які свою любов до України і готовність захищати її в разі потреби виразили у малюнках, плакаті «Єдина країна», віршах.
НЕ МАЄМО ПРАВА БУТИ ОСТОРОНЬ!!!
Іваннівська ЗОШ І-ІІ ступенів
«Хоча ми діти, але в наших силах формувати своє майбутнє. Кожен із нас розуміє, що діяти ми можемо лише в міру своїх сил та можливостей. Щоб покращувати шкільне життя, ми створюємо клумби, відновлюємо спортивні майданчики, намагаємось цікаво та змістовно проводити дозвілля… просто діємо.
Сьогодення поставило перед нами проблему: яким чином ми можемо вплинути на ситуацію в країні, як виразити солідарність і ще раз показати, що ми є свідомі українці, хоча ще досить юні. Адже залишатися осторонь ми не маємо права… Ми - ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД, який просто зобов’язаний триматися і підтримувати один одного і не забувати, що в нас у житті одна Мама і одна Батьківщина!», - по-дитячому щиро і просто, по-дорослому серйозно і відповідально прозвучали слова Ольги Юрків, лідера учнівського самоврядування Іваннівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, та всіх членів шкільної Президентської республіки. Саме вони стали ініціаторами флешмобу «БОГ.МИР. ЛЮБОВ», який 04 березня 2014 року згуртував усіх учасників навчально-виховного процесу Іваннівської школи. Таким чином юні патріоти прагнули нагадати всім, що ці три першооснови допоможуть вистояти усім українцям за будь-яких обставин.
